Урок 22
Здравствуйте! Вот уже и четвёртая неделя подошла, мы почти в середине нашего курса. На этой неделе мы достаточно плотно поработаем с падежами. Лексическая тема будет в основном касаться покупок.
Ответы на упражнение 21 урока:
Глаголы в прошедшем времени выделены жирным шрифтом:
Була дівчина – стала зозуля.
Ой, лети!
Я чула спів у лісах – зозуля кувала
До рання
В своїх снах, спогадах, у думках заблукала
Наче то була я
Тебе
Я бачила
Мене
Ти, ой, не спіймав
До неба
Летіла… летіла
Ой, чому я, чому ти, чом ми досі не разом
Але я
Тебе шукаю, себе лаю, та знову тікаю
То є пісня моя, то є я!
Тебе
Я бачила
Мене
Ти, ой, не спіймав
До неба
Летіла… летіла
Моя доля як поле
Де вирують вітри
Я навіки твоя,
То до мене лети,
Доки не вгасли вогні
Тебе
Я бачила
Мене
Ти, ой, не спіймав
До неба
Летіла… летіла
Давайте начнём с шоппинговой части. Прочитаем маленький диалог между двумя студентками:
Чи ти шукала словник?
Шукала.
І знайшла?
Знайшла, звичайно. На Французькому бульварі, біля університету, там є малий магазин.
Який магазин? Я його не бачила.
Це книгарня, вона називається “Книжки”.
Добре, завтра я піду туди й куплю словник.
Новые слова:
шукати – искать
словник – словарь
магазин – магазин
книгарня – книжный магазин
купувати – покупать
И сразу добавим несколько полезных фраз для покупок:
Покажіть, будь ласка – Покажите, пожалуйста
Скільки це коштує? – Сколько это стоит?
До котрої каси я маю платити? – В какую кассу мне платить?
Я куплю/візьму – Я покупаю/беру
Гривні – гривны (украинская валюта)
Де я можу розміняти гроші? – Где я могу разменять деньги?
А теперь небольшой диалог для иллюстрации этих фраз в действии:
Вибачте, чи ви маєете підручники з української мови?
Так, ось вони.
Покажіть, будь ласка.
Прошу.
Я візьму оцей. Скільки він коштує?
Подивіться, тут ціна.
До котрої каси я маю платити?
До першої.
Дякую.
Прошу, ось чек.
Прошу, візьміть підручник. До побачення.
До побачення.
На сегодня пока закончим с покупками, вот вам напоследок небольшая львовская заметка:
В львовских магазинах продавщица обычно начнёт диалог с вами словом “Прошу” (то же справедливо и для вас). Затем спросит вас “Що це має бути?” (Что это должно быть?), от вас требуется назвать нужный товар. Если таких несколько, то для уточнения вас могут спросить “Який/яка/яке то має бути?” (Какой/какая/какое это должно быть?).
Прежде чем мы начнём углубляться в склонения, нужно немного разобраться с такой штукой, как множественное число и особенно со словами, которые бывают только во множественном или только в единственном числе.
Единственное и множественное число
В украинском, как и в русском, всего два числа – единственное (однина) и множетсвенное (множина). Множественное число образуется при помощи окончаний. Каких именно – зависит от склонения и мы с этим еще будем разбираться. Сейчас же мы обозначим те слова, которые не изменяются:
Всегда в единственном числе:
– вещества: залізо, молоко, чорнило;
– собирательные названия: студентство, молодь;
– действия, качества, чувства: хода, поспішність, гнів;
– имена собственніе: Ольга, Степан, Іванченко, Луцьк.
Некоторые существительные могут употребляться и во множественном числе, но немного в другом значении: мінеральні води, добірні вина, болі, радості, світи, глибини.
Всегда во множественном числе:
– парные предметы: сани, ножиці, ворота, штани;
– некоторые собирательные названия: люди, діти, дрова, дріжджі, меблі;
– действия, состояния, чувства (часто с суффиксом -ощ-): лінощі, веселощі, мудрощі, жнива;
– семейства растений и животных: злакові, зонтичні, хребетні;
– некоторые географические названия: Черкаси, Суми, Карпати, Альпи.
И вот вам упражнение: выпишите слова, которые не меняют число. В каждом предложении есть такое слово или несколько.
1) А в чому ж ти вискочиш, коли тепер не кожний дорослий розживеться на взуття?
2) Наш прицерковний пагорб і ковзанку біля нього вкрила дітвора — усі на санчатах або на дерев’яних ковзанах.
3) От і вся мудрація, зате скільки втіхи від неї!
4) Вибравши слушну хвилину, тихцем шатнувся у сіни і босоніж пометлявся до дітвори.
5) Яка то була радість вибратись на самісіньку маківку пагорба.
6) Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує.
7) Він одразу потемнів у моїх очах, коли я опинився перед поблідлою од страху і гніву матір’ю.
Эти предложения – цитаты из повести “Гусі-лебеді летять” Михайла Стельмаха. Можете его прочитать здесь http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=323
При подготовке к этому уроку использовались материалы учебников Ющук І. П. Українська мова и Українська мова. Вправи.
На этом пока закругляемся. Увидимся в следующем уроке.